IV. Внутрішньоматкова інсемінація
4.1. Внутрішньоматкова інсемінація (далі – ВМІ) спермою чоловіка або спермою донора є однією з форм лікування безпліддя і може бути проведена шляхом введення підготовлених (капацитованих) сперміїв у порожнину матки в період овуляції.
4.2. Рішення про використання ВМІ спермою чоловіка чи донора приймається пацієнткою за рекомендацією лікаря залежно від кількісних та якісних характеристик еякуляту і оформлення заяви пацієнта щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій.
4.3. Процедура ВМІ заноситься до журналу проведення внутрішньоматкових інсемінацій спермою чоловіка (додаток 6) або до журналу проведення внутрішньоматкових інсемінацій спермою донора (додаток 7).
4.4. Процедура ВМІ здійснюється в умовах природного менструального циклу або з використанням індукторів овуляції.
4.5. При проведенні ВМІ спермою чоловіка використовується нативна або кріоконсервована капацитована сперма.
4.6. При проведенні ВМІ спермою донора застосовується кріоконсервована сперма. Використовується розморожена капацитована донорська сперма після повторних негативних результатів аналізів на ВІЛ, сифіліс та гепатити В, С (через 6 місяців після отримання донорської сперми).
4.7. Для пацієнтки донор має бути анонімним (за винятком донорів-родичів або неанонімних донорів).
4.8. Показання для проведення ВМІ спермою чоловіка:
1) у чоловіка:
- субфертильна сперма;
- еякуляторно-сексуальні розлади;
- ретроградна еякуляція (якщо можливо отримати достатню для ВМІ кількість сперматозоїдів);
- гіпоспадія;
- гіпоспермія (малий об’єм еякуляту);
- висока в’язкість сім’яної плазми;
- антиспермальні антитіла;
- використання кріоконсервованої сперми;
- використання кріоконсервованої сперми для відстроченої репродукції;
2) у жінки:
- безпліддя нез’ясованого генезу;
- цервікальний фактор безпліддя;
- наявність антиспермальних антитіл;
- овуляторна дисфункція, що піддається терапії;
- алергія на сперму;
- вагінізм.
4.9. Показання для проведення ВМІ спермою донора:
1) у чоловіка:
- виражена олігоастенотератозооспермія, азооспермія;
- еякуляторно-сексуальні розлади;
- несприятливий медико-генетичний прогноз;
2) у жінки:
- медико-соціальні показання (за бажанням жінки).
4.10. Протипоказання для проведення ВМІ визначаються відповідно до пункту 3.2 розділу III цього Порядку.
4.11. Умови для проведення ВМІ:
1) у чоловіка:
- дві спермограми, що підтверджують наявність більше 10 млн рухомих сперміїв в еякуляті;
2) у жінки:
- підтверджена прохідність хоча б однієї маткової труби;
- овуляторний цикл (спонтанний або індукований).
4.12. Обсяг додаткового обстеження пацієнтів перед проведенням ВМІ здійснюється відповідно до розділу II цього Порядку.
4.13. Порядок проведення ВМІ:
- рішення про використання сперми чоловіка або донора приймається пацієнтами за рекомендацією лікаря і залежить від кількісних та якісних характеристик еякуляту;
- ВМІ може застосовуватися як в умовах природного менструального циклу, так і з використанням індукторів овуляції;
- введення сперми здійснюється в періовуляторний період. Для ВМІ можуть використовуватись тільки капацитовані спермії;
- частоту проведення процедур та інтервали між ними визначає лікар індивідуально;
- можливе використання нативної або кріоконсервованої капацитованої сперми чоловіка, а також кріоконсервованої сперми донора;
- кількість спроб ВМІ визначається лікарем.
4.14. Можливі ускладнення при проведенні ВМІ:
- алергічні та інші реакції, пов’язані з введенням лікарських засобів для стимуляції овуляції, що передбачені їх виробником;
- шокоподібна реакція при введенні капацитованої сперми в порожнину матки;
- синдром гіперстимуляції яєчників;
- гостре або загострення хронічного запалення органів жіночої статевої сфери;
- виникнення багатоплідної або ектопічної вагітності.
← Попередня сторінка Наступна сторінка →
