Донорство

У деяких випадках для подружніх пар єдина можливість народити дитину з’являється лише за умови використання так званих донорських програм. Якщо лікарям навіть після стимуляції суперовуляції у жінки не вдається отримати яйцеклітини належної якості, котрі можуть бути запліднені, або організм жінки з якоїсь причини не може продукувати яйцеклітини (наприклад, після хіміотерапії або внаслідок важких захворювань), єдиний шанс на вагітність дає донорська яйцеклітина, яку запліднюють спермою чоловіка, що разом зі своєю дружиною звернувся по допомогу до репродуктологів. Якщо ж сперма чоловіка не придатна для запліднення або організм з певних причин її не виробляє, лікарі пропонують такій родині скористатися донорськими сперматозоїдами, які використовують для запліднення яйцеклітин жінки із подружжя, яке проходить лікування.

Донація яйцеклітин та сперматозоїдів в Україні регулюється законодавством. Закон висуває вимоги до жінок-донорів яйцеклітин та чоловіків-донорів сперми. Ці вимоги стосуються не тільки стану здоров’я, але й віку та способу життя донорів. Донорство є анонімним. Це означає, що подружня пара, яка отримує з метою лікування безпліддя донорську яйцеклітину або сперматозоїди, не знає, кому саме належить цей біологічний матеріал. Закон дозволяє повідомляти лише загальні дані: расу, колір волосся, колір очей, зріст.

Для багатьох пар із безпліддям донорські яйцеклітини та сперматозоїди є єдиною можливістю стати батьками.